Реєстрація та відображення даних у вигляді трендів

Призначення історичних трендів

Вище ми показали, які можливості для аналізу динаміки надають самописці. Кожна точка на самописці – це значення змінної в конкретний момент часу в минулому, а їх взаємне поєднання показує тенденцію її зміни в часі. Таке представлення прийнято називати трендом. Самописці представляють тренди реального часу (Real-Time Trend), оскільки зміна змінної показується, починаючи з плинного часу (див. рис.19) в крайній правій точці графіка, за певний невеликий відрізок часу (як правило, до однієї години). Причому це зображення постійно оновлюється новими значеннями, а крайні ліві значення (найстаріші) зникають.

Тренди реального часу призначені тільки для перегляду тенденції змінної в даний момент часу, для кращого оцінювання поведінки процесу саме зараз. Тим не менше, для таких трендів все одно необхідно зберігати (буферизувати) попередні значення. Буфер тренду розрахований тільки на порівняно невеликий час (години), а отже, старі значення завжди будуть зникати. Для можливості аналізу тенденції зміни значень змінних, що відбувалися в минулому, їх треба зберігати на постійному запам’ятовуючому пристрої (наприклад, жорсткому диску). Такі тренди прийнято називати історичними (Historical Trend). На відміну від трендів реального часу, підсистема управління історичними трендами займається двома окремими задачами:

-        запис даних в історію;

-        вибірка даних з історії для відображення на елементах людино-машинного інтерфейсу або у звітах.